Буквичний, -а, -е. Приготовленный изъ буквиці.
Гакуватий, -а, -е. Крючковатый.
Горла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Кричать, горланить. Черезчуръ громко пѣть.
Дрі́жджі, -джів, дрі́жчі, -чів, м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Пішов, як рак по дріжджі. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. Заздріла що у дворі багато людей. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Лавиця, -ці, ж. 1) = лава і. Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю. Въ гуцульской стаї служитъ постелью. У гончаровъ къ ней прикрѣпленъ гончарный кругъ, на ней лежить глина, стоять жо́рна и пр. 2) лавиця сенаторська. Сената, собраніе сената. Кати сидять на лавицях в сенаті. 3) Подставки для веретінника. Ум. лавичка. Усядь, брате, на лавичку, сьорбай добру наливочку.
Наму́лювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш, сов. в. наму́лити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Заносить, занести иломъ. 2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Три пузирі крівавиї намуляла.
Невпомку нар. = невпам'ятку.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод.
