Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкладувати

Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКЛАДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКЛАДУВАТИ"
Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться. Вх. Уг. 234.
Лінни́шки мн. Скатерти? Посаджу тя за тисові столоньки, за ліннишки тоненькі і за ясні свіченьки. Гол. IV. 272.
Ма́терин, -на, -не. Материнъ. Отцева і материна молитва зо дна моря рятує. Ном. № 9373.
Пачіски, -со́к, мн. = пачоси.
Плас, -су, м. Часть келефа: загнутый конецъ его молотка. Шух. І. 274. Часть топірця́, собственно его бартки: плоская заостренная часть. Шух. І. 289.
Пришпилька, -ки, ж. Булавка. Конст. у.
Убудити, -жу, -диш, гл. Разбудить.
Цільник, -ка, м. = сцільник.  
Чарупка, -ки, ж. Ячейка въ пчелиномъ сотѣ. Рк. Левиц.
Чубашка, -ки, ж. Хохлатка. Ум. чубашечка. Курашечко чубашечко, позич мені крилець. Чуб. V. ЗС6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКЛАДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.