Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Відзімувати, -му́ю, -єш, гл. Перезимовать.
Водограй, -граю, м. Фонтанъ.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Ківетора, -ри, ж. Половина тальби.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Підсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підсунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки.
Прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив.
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду.
