Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тетюха

Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Желех. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕТЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕТЮХА"
Очутися, -чуюся, -єшся, гл. = очутитися 1. Вх. Зн. 45.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ. Валт. у.
Перебуватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -буюся, -єшся, гл. Перемѣнять, перемѣнить на себѣ обувь, переобуваться, переобуться. Ном. № 5472.
Пиндрячити, -чу, -чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить. Конотоп. у.
Попідскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить, подпрыгнуть (во множествѣ).
Призвістити Cм. призвіщати.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕТЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.