Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Убогими не гордили.
Заверта́йло, -ла, м. Производящій кастрацію. Оцей мій кум завертайло на нашому селі.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Ум. запарка.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло.
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ.
Спіса, -си, ж. Рыболовный снарядъ, тоже, что и ості, но иногда съ однимъ только зубцомъ.
Цюку, цюку-на!, меж. Призывъ для свиней.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней.
