Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука.
Квакання, -ня, с. Кваканье.
Одніський, -а, -е. = однісінький. Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів. Всі веселі, лиш сумненько одніській дівчині.
Похопний, -а́, -е́ = похіпливий 1. Моторна та похопна дівчина.
Причавити, -влю, -виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. Причавив мене до стіни.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Утямити, -млю, -миш, гл. Сообразить, понять. Не втямив з ляку, де б сховався. Ви роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваше лихо, — нехай я усю подрібницю втямлю.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
