Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туршук

Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ. Шейк. Шух. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРШУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРШУК"
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Бумажний, -а, -е. = папіровий.
Джгуто́к, -тка́, м. Ум. отъ джгут.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Канарок, -рка, м. Канарейка-самецъ.
Пастух, -ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. пастушок.
Порозлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Разлетѣться (о многихъ). (Кури) порозлітались. Мнж. 2.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник. Шух. І. 211, 189.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Цямрочка, -ки, ж. Ум. отъ ця́мра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРШУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.