Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Ум. покотьольце.
Покохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга. З сиротою покохалась. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! А що ж ми покохались на лишечко своє.
Розшарпати Cм. розшарпувати.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю.
Упхнути Cм. упихати.
