Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турлук

Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛУК"
Бархан, -ну, м. Бумазея.
Воюватися, -воююся, -єшся, гл. 1) Воевать. Турецький цару, виїдь на войну, воюватися, муштруватися. Мет. 2) Драться. Приходить до неї та й каже їй: ну що, ходім, бабо, воюваться. Рудч. Ск. I. 53.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Йоломчик, -ка, м. Мерлушковая шапка съ нѣсколько заостреннымъ верхомъ, загибаемымъ внутрь. Вас. 156.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий. Чуб. V. 668.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Пообсушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Обсушиться (о многихъ).
Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
Тисяча, -чі, ж. Тысяча. Прийшло їх тисячі в сльозах, прийшло здалека. Шевч. Було ж їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.