Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турлук

Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛУК"
Акварели́ст, -та, м. Акварелистъ. Тут треба маляра акварелиста. Шевч. О. 1862. III. 4.
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Инний, -а, -е. = инший. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ. Желех.
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Пакут, -та, м. Пучекъ, связка. Мнж. 188.
Попідробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підробити, но во множествѣ.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло. Шух. 1. 34.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.