Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркотання

Туркотання, -ня, с. 1) Воркованіе. 2) Ворчаніе. 3) Толкованіе одного и того же. 4) Стукъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАННЯ"
Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Гудзя́!  меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Жу́ра 1, -ри, м. = джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. І. 37.
Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Побивання, -ня, с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21.  
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.