Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турків

Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКІВ"
Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Висвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. висвятитися, -чуся, -тишся, гл. Посвящаться, посвятиться (въ духовный санъ). Висвятився семинарист на попи. О. 1862. І. 54.
Закінча́ти и закінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Кабала, -ли, ж. Гаданіе по картамъ. Желех. класти кабали. Гадать но картамъ. Желех.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Несподіванка, -ки, ж. Неожиданность; сюрпризъ.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Харьк. Ум. пушинка.
Рогове, -во́го, с. Плата за выпасъ рогатаго скота. Заплатив рогового сім карбованців.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.