Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркавчин

Туркавчин, -на, -не. Свойственный, принадлежащій горленкѣ. Туркавчине гніздо. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКАВЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКАВЧИН"
Безсуперечний, -а, -е. Безспорный.
Бігатися гл. О животныхъ: быть въ періодѣ случки, случаться. Шух. І. 211.
Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Да́йка, -ки, ж. Даяніе. Харьк. Манж.
Зближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. збли́зитися, -жуся, -вишся, гл. Приближаться, приблизиться. Літечко минає, лист опадає, холодні зближаються ночі. К. Досв. 64. Він близько до мене зближився. МВ. ІІ. 104.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. Н. Вол. у.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Плящина, -ни, ж. Бутылка, небольшая бутылка. Тут зараз за плящину взявся... усім по чарці піднести. Алв. 23.
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКАВЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.