Волочка, -ки, ж. = волічка.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Караван, -ну, м.
1) Большая повозка, фургонъ.
2) Траурныя дроги.
3) Винокуренный заводъ. Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати.
4) Караванъ. За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають.
5) Толпа людей, ищущихъ работы.
6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ.
7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Мали́нонька и малиночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Опитися Cм. опиватися.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Слюсарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься слесарствомъ.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Тарахкотанина, -ни, ж. Усиленная стукотня.