Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

караван

Караван, -ну, м. 1) Большая повозка, фургонъ. 2) Траурныя дроги. Желех. 3) Винокуренный заводъ. Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати. Стор. 4) Караванъ. За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають. К. Іов. 14. 5) Толпа людей, ищущихъ работы. 6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ. 7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАВАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАВАН"
Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́. Желех.
Бобровник, -ка, м. Охотникъ на бобровъ, бобровый промышленникъ.
Будовник, -ка, м. и пр. = будівник и пр.
Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. І. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.
Видма, -ми, ж. Песчаное мѣсто, изъ котораго въ вѣтренную погоду засыпаетъ пескомъ ближайшія поля. Кролевец. у.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро. Камен. у.
Козя, -зя́ти, с. Козленокъ. Вх. Пч. II. 5.
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.
Обзначити, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣтить знаками, обозначить. Просив, щоб обзначить йому, — де його, а де ні. Новомоск. у.
Погамувати, -му́ю, -єш, гл. Остановить, усмирить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАВАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.