Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каракуля

Каракуля, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАКУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАКУЛЯ"
Вершечок, -чка, м. Ум. отъ вершок.
Виборсатися, -саюся, -єшся, гл. Выпутаться, выбраться. У таке вскочив, що насилу виборсався. О. 1862. VI. 95.
Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється, Г. Барв. 438.
Відлетіти Cм. відлітати.
Воїнство, -ва, с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось. К. Псал. 74.
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. І. 120. Коло їх двора а ні гласу. МВ. (О. 1862. І. 96). 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звукъ. (К. Михальчукъ).
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Сестрінок, -нка, м. = сестрінець. Желех.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. К. ЧР. 343. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене. Шевч. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАКУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.