Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каракати

Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАКАТИ"
Беркицьнутися, -нуся, -нешся, гл. Шлепнуться, кувыркнуться.
Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Докорота́ти, -та́ю, -єш, гл. Дотянуть, довлачить. Насилу ніч ту докоротала. Де мені смерти своєї дождати, альбо віка свого докоротати. Мет. 349.
Наточити Cм. наточувати.
Нижник, -ка, м. 1) Въ картахъ: валетъ. 2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Пасічити, -чу, -чиш, гл. Чистить, приготовлять новину подъ посѣвъ. Угор.
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць. Ном. 8572.
Приятельство, -ва, с. Дружба. МВ. І. 117.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування. МВ. ІІ. 196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.