Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдиґи

Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДИҐИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДИҐИ"
Гаджуґа, -ґи, ж. Молодая смерека вышиной до трехъ метровъ. Шух. І. 176.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Здорови́ло, -ла, м. = здоровець. Левч.47.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Пиха, -хи, ж. Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. Панська пиха. Стор. МПр. 76.
Підживати, -ва́ю, -єш, сов. в. піджити, -живу, -веш, гл. 1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть. 2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара. О. 1861. IX. 74.
Пошпарити, -рю, -риш, гл. Обварить кипяткомъ (во множествѣ).
Розгородити Cм. розгорожувати.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДИҐИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.