Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдужливо

Байдужливо нар. = байдужно. Байдужливо прийняла вдова вмову дурневу, — не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку. Г. Барв. 307. Вона й привіталася, і снідання подала, і щось промовила, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо. МВ. ІІІ. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУЖЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУЖЛИВО"
Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Маґро́, -ра, м. Быкъ съ однимъ ядромъ (отъ природы). Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Покільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ). Черк. у.
Росторопша, -ші, ж. Раст. a) Silybum Marianum. Анн. 330. б) Echinops sphaerocephalus L. Cм. ростропша. Третя лихи зве і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник, то друге безділля. Мкр. H. 4.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Сточити Cм. сточувати.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДУЖЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.