Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байлова

Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЛОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЛОВА"
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза. Н. Вол. у. Рудч. Чп. 249.
Запам'Ятува́ння, -ня, с. Запоминаніе. Ном., стр. II.
Кукурічка, -ки, м. Раст. Convallaria multiflora. Лв. 97.  
Ли́почка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Лох, -ху, м. Раст. Elaegnus hortensis. ЗЮЗО. І. 121.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. Лохв. у. 2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Рицарство, -ва, с. = лицарство.
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди. ЗОЮР. I. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙЛОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.