Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Поставлю хату і кімнату. Піду я до кімнати постіль білу слати. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці.
Купчитися, -чуся, -чишся, гл. Тѣсниться, толпиться, собираться, скопляться. Глуха кропива купчиться.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Маламу́рити, -рю, -риш, гл. Жрать, трескать. Як був хлопцем, так цілісінький день сидить та маламурить.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка.
Поприварювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приварити, но во множествѣ.
Прохід, -хо́ду, м.
1) Проходь.
2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу.
Сколихнути, -хну, -неш, гл. Восколыхнуть, качнуть.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати.
