Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байкий

Байкий, -а, -е. Говорливый, словоохотливый. Левч. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙКИЙ"
Благополучний, -а, -е. Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у.
Борзити, -жу, -виш, гл. Торопить. Бѣл.-Нос.
Вугнавець, -вця, м. = гунявий. Желех.
Змітка, -ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бываютъ выкидыши.
Навче́ння, -ня, с. Ученіе. Навчення св. церкви. Левиц. І.
Росхитувати, -тую, -єш, сов. в. росхита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк. 2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.
Соннивиця, -ці, ж. = сонливиці. Мил. 34.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Чорнобілий, -а, -е. Отчасти черный, отчасти бѣлый. Чорнобілі леле 2ки порались було коло свого гнізда. Морд. Пл. 129.
Штивляга, -ги, ж. = штельвага. Черк.у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.