Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Каламут, -та и -ту, м.
1) = баламут.
2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався?
Прожирувати, -рую, -єш, гл. Пробаловаться, прошалить.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Товстопрядуха, -хи, ж. Прядущая толсто. Товстопрядуха возом везе, а тонкопрядуха під рукою несе.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається.
Уряжати, -жаю, -єш, сов. в. урядити, -жу, -диш, гл. Украшать, украсить. Як глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Квітками вряжені долини. Cм. уряджати.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.
