Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдур

Байдур, -ра, м. Волокита, ловеласъ? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном снуре, козаче-байдуре. — Гол. ІІ. 722, 723.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДУР"
Вимотати, -ся. Cм. вимотувати, -ся.
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Маляско́вий, -а, -е. Изъ свекловичной патоки. Маляскова горілка.
Необачний, -а, -е. Безпечний, неосмотрительный.
Пересинювати, -нюю, -єш, сов. в. пересини́ти, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ насинивать, насинить.
Синовець, -вця, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Статут, -ту, м. Уставъ. К. ХП. 10. (Товариство) скомпанувало собі статут. К. ХП. 27.
Унит, -та, м. = уніят. І ллється рідна йому кров.... за наругу католиків і унитів над греко-руською вірою. К. ЧР. 9.
Челядниця, -ці, ж. Служанка, наемная работница. Назову я тебе наймичкою або челядницею, — гріх мені буде. Чуб. V. 847.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.