Білоплечий, -а, -е. Съ бѣлыми плечами.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Кощавий, -а, -е. Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий.
Ніт нар. = Ні 1. Там люде добрі, де мене ніт.
Посельський, -а, -е. Посольскій.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату.
Ропище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ имѣется въ землѣ нефть.
Трачарь, -ря, м. = трач 1.
Угнічувати, -чую, -єш, сов. в. угніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вдавливать, вдавить, спрессовывать, спрессовать.
Упоминати, -наю, -єш, сов. в. упімнути, -ну, -неш, гл. Напоминать, напомнить, предостерегать, предостеречь кого.
