Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8. 2) Бекасъ. Полт. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.

Благословлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. Н. п. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. О. 1862. IV. 16. Йди до попа благословиться. АД. II. 21. Бона благословиться у батька й у матері. Грин. ІІІ. 428. 2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись. Греб.

Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.

Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Котл. Ен. Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься. Грин. L 240.

Налі́тувати, -тую, -єш, гл. = налітати. Налітували голуби бо зна відкіля. Харьк. у.

Покришити, -шу́, -шиш, гл. 1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили. Кв. 2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Левиц. Пов. 105. Покришене м'ясо. О. 1862. IV. 89.

Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках. Св. Л. 303.

Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.

Сотворити Cм. сотворити.

Спранцюватіти, -тію, -єш, гл. 1) Покрыться сифилитическими язвами. 2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.