Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга.
Квоктати, -кчу́, -чеш, гл.
1) Клохтать (о насѣдкѣ).
2) Квакать глухо (о лягушкѣ). Тілько квокче усе жаба здорова.
3) Постоянно охать, стонать, жалуясь на болѣзнь, несчастье и пр. (о человѣкѣ).
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Поприпізняти, -ня́ємо, -єте, гл. — що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Сирітка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сирота.
2) Раст. Bellis perennis.
Топитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш.
2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться.
Укуснути, -ну, -неш, гл. Куснуть разъ. Як укусне один (вовк).
