Доскі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. доскі́па́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Придираться, придраться. Він доскіпувався до неї: то чому вона не хоче.... те та друге. 2) Дорываться, дорваться, наброситься. Доскіпається до горілки, що й не встане.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Оббирьканий, -а, -е. = забрьоханий. Сидить у шинку раз-у-раз оббирьканий.
Обрідчастий, -а, -е. = обрідкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата.
Скотарь, -ря, м.
1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Ум. скотарик.
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж.,
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний.
