Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

худко

Худко, -ка, м. Удодъ, Upupa epops. Вх. Лем. 479. Cм. одуд, худок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУДКО"
Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Відплата, -ти, ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. Желех. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Обсміювати, -мї́юю, -єш, сов. в. обсміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Судили, хвалили, трохи обсміювали. Левиц. І. 464.
Підуст, -та, м. піду́ства, -ви, ж. Рыба. Chondrostoma nasus. Вх. Пч. II. 19.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.