Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Віск, воску, м. Воскъ. Зсукали свічку з ярого воску. Ум. вощок, вощечок.
Гайний, -а, -е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота.
2) = гаєвий. Повій, вітре гайний.
Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Кукурудзайка, -ки, ж. зоол. Клестъ, Loxia.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Притихомирити, -рю, -риш, гл. Усмирить.
Репаник, -ка, м. = репанець.
Утолитися, -люся, -лишся, гл. Удовлетвориться. Ото їсть! ніяк не в)политься. Ото реготить! ніяк не виголиться.
Чорнява, -ви, ж.
1) Чернота, собраніе чернѣющихъ вдали предметовъ.
2) Черныя тучи.
