Безусий, -а, -е. = безвусий
Відвисати, -са́ю, -єш, сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси.
Гололедиця, -ці, ж. = голощік.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Користність, -ности, ж. Полезность.
Курчати, -чу́, -чи́ш, гл. О голубяхъ: ворковать. Голуби курчат. Говорится также и о лягушкахъ, когда онѣ урчатъ. Жаби курчат.
Пасклин, -на, м. Клинъ, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Бабка на утори слабка. — розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. Чмихає, як овечка. Нічого мені не каже, тільки чмише. Вже холодом чмише.