Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербинець

Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНЕЦЬ"
Баговиння, -ня
Базічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ базя. 2) = багнітка. Вх. Уг. 226.
Бокло, -ла, с. = боклага. Брацл. у.
Гіркота, -ти, ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Волч. у. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти. Грин. II. 322.
Зичли́вець, -вця, м. Доброжелатель.
Колосувати, -су́ю, -єш, гл. Перемолачивать колосья?
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий. Борз. у.
Попекти, -печу́ , -че́ш, гл. 1) Попечь, испечь, изжарить. 2) Обжечь. 3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла. Грин. III. 645.
Прикрість, -рости, ж. 1) Непріятность. Не роби прикрости. Н. Вол. у. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками. Св. Л. 247. 2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість. Н. Вол. у.
Цеховий, -а, -е. Цеховой. Підіймаються козаки, цехові і чернь. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.