Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербинець

Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНЕЦЬ"
Брич, -ча, м. 1) Бритва. Вх. Зн. 4. ще я тебе щербатим бричем виголю. Будешь ты еще меня знать, я тебѣ еще задамъ. Фр. Пр. 127.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
Зача́ло, -ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати. МВ. (КС. 1902. X. 142).
Кудкудакати, -дачу, -чеш, гл. Кудахкать. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче. Ном. № 4959.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Єв. Л. XX. 6.
Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. І. 115.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный. Вх. Зн. 77.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.