Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербичка

Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧКА"
Гиронька, -ки, ж. Ум. отъ гиря.
Джвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть сильно, хлопнуться, удариться при паденіи. Оце так джвякнулась, трохи кісток усіх не поламала. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Морозо́вий, -а, -е. Холодный, обильный морозами, морозный. Ой зіма, зіма морозовая, прошу ж я тебе, — не морозь мене. Лавр. 120.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Показати, -ся. Cм. показувати, -ся.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.  
Слиз, -зу, м. 1) Слизь. Желех. 2) Раст. Malva silvestris. Вх. Пч. І. 11.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.
Страждування, -ня, с. = страждання.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.