Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербичка

Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧКА"
Байсаміна, -ни, ж. Родъ растенія. О. 1861. XI. Св. 29.
Борщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Ном. № 4581. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. Стор. МПр. 54. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється. Павлогр. у.
Зціджувати, -жую, -єш, сов. в. зціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить, сливать, слить (напр., настойку съ ягодъ).
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що. 2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно. Мет. 22. 3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся? Н. п. 4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось. Ном. 6433.
Пообшукувати, -кую, -єш, гл. Обыскать (во множествѣ).
Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Сивий, -а, -е. 1) Сѣдой. Сивий дід. 2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. ЗОЮР. І. 97. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. Посл. Сива шапка. Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. Брови чорні, очі сиві. Грин. III. 241. 3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Чуб. V. 51. Туманець сивий. Грин. III. 398. Ум. сивенький, сивесенький. Дідусь сивесенький рида. Шевч. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький. Чуб. V. 257.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай. Ном. № 3448.
Ходак, -ка, м. 1) Ходокъ. Ходак добрий, до обід буде в Харькові. Харьк. у. Який з мене тепер ходак? Лебед. у. 2) Ходатай, повѣренный. Ананьев. у. 3) Мальчикъ, мальчуганъ. Вх. Лем. 478. 4) Обувь.: а) = постіл. Гол. Од. 75. б) = личак. Гол. Од. 32. Не лупне так ходак, як чобіт. Ном. № 1414. Жеби пес робив, то б і в ходаках ходив. Ном. № 7063. 5) Ходуля. Вх. Уг. 273. Cм. ходлі. Ум. ходачо́к. Kolb. І. 41. Фр. Пр. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.