Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верблюдка

Верблюдка, -ки, ж. Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮДКА"
Датува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Датировать.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Гол. І. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Одно Cм. один.
Піддовбати, піддовбти́. Cм. піддовбувати.
Підступний, -а́, -е́ Коварный. Гидке, як зрада підступна лукава. К. ХП. 53.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Фарфурка, -ки, ж. Фарфоровая тарелка: вообще тарелка. Ой бо дворка та небога не вміє робити, тілько з кухні до покою фарфурка носити. Гол. II. 376.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБЛЮДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.