Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верблюдка

Верблюдка, -ки, ж. Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЮДКА"
Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч. Конст. у.
Крак, -ка, м. Кустъ. У нас де крик, там і козак. Ном. № 772.
Матча́ний, -а, -е. Сдѣланный изъ ма́тірки. Cм. матірка 2. Матчана пряжа. Сумск. у.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у.
Пісенька, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Розводний лист. Разводная. Єв. Мр. X. 4.
Стерегти, -жу, -жеш, гл. 1) Стеречь, остерегать. Сижу дома та стережу, то й ціле. ЗОЮР. І. 9. Береженого Бог береже, а козаченька шабля стереже. Н. п. 2) Слѣдить за кѣмъ. Ми не знали тоді, хто підпалив, але вже стерегли її — чи не вона те зробила. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБЛЮДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.