Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербина

Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНА"
Вовчуг, -га, м. Раст. а) = вовконог. ЗЮЗО. I. 127. б) Ononis hircina Jacq. ЗЮЗО. І. 129.
Голю́к, -ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Місте́ць и пр. = мистець и пр.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. І. 19.
Розвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розвитися, -зів'юся, -єшся, гл. 1) Развиваться, развиться. Ми попередили свою мову, розвиваючись на инчих полях. О. 1861. IV. 33. 2) Распускаться, распуститься. Мет. 108. Як ми з тобою спізнавалися, сухі дуби розвивалися. Мет. 69.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Увал, -лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.
Христосуватися, -суюся, -єшся, гл. = христосатися. Закон повеліває христосуватися зо всяким. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.