Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербина

Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИНА"
А́вторський, -а, -е. Авторскій. Желех.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Ма́мочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Перерубування, -ня, с. Перерубаніе, перерубка.
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Теплощі, -щів, ж. Теплыя тѣла, тѣла задерживающая теплоту. Шейк.
Усовістити Cм. усовіщувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.