Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вельможний

Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬМОЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬМОЖНИЙ"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Верівчаний, -а, -е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь. Чуб. І. 134.
Кляпа, -пи, ж. Старая корова. Вх. Лем. 425.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей. КС. 1893. VII. 80.
Плюгавство, -ва, с. 1) Гадость, мерзость, нечистота. 2) соб. отъ плюгавець. І жидів, того плюгавства, мов на ярмарку в Ромні. Котл. Од. 490.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЬМОЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.