Баран, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Овечку стрижуть, а баран дріжить.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Летить літо як на крилах. Я дав би дві зіми за одно літо. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. . 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Уживай світа, поки служать літа. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Довелось їй на старости літах збідніти. Меншая сестра літ не доросла. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили.
Обрость, -ти, ж. Побѣги. Обрость на дереві. У нашого роду обрости мало, рід щось не плодовитий.
Поперераховувати, -вую, -єш, гл. Вновь пересчитать (во множествѣ).
Прибуток, -тку, м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Чи мали який прибуток з садочку?
Прирамки мн. Двойныя плечи въ мужской рубашкѣ.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати.
Чого 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого?
2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3.
