Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вельможний

Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬМОЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЛЬМОЖНИЙ"
Балабончик, -ка, м. Ум. отъ балабон.
Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи. Мир. Пов. II. 66.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Посповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить. Кубочки посповняла. Мил. 220.
Прожати, -жну, -жне́ш, гл. Прожать.
Руля, -лі, ж. Дуло ружья. До того дотріскались, що за рулю не можна було взятись, так розгорілась. ЗОЮР. І. 69.
Сковзько нар. Скользко. О. 1862. І. 40.
Шибайголова м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами. К. ЧР. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЛЬМОЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.