Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вальковий

Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКОВИЙ"
Вичитаний, -а, -е. Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзарь», та вже дуже вичитаний. О. 1861. VII. 6.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Задрьо́паний, -а, -е. = задріпаний. Ой як би ти, дівчинонько, не задрьопана така. Грин. III. 683.
Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
З'язувати, -вую, -єш, сов. в. з'язати, -з'яжу, -жеш, гл. = зв'язувати, зв'язати. З'язала снопів зо два та й кинула. Харьк. З'язувати б уже це, та нема мотузків. Харьк.
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Камен. у. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. Подольск. г.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти. Левиц. І.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.