Басан, -ну, м. Обшивка около платья. Поняв собі дівку туркеню-чужоземку, у зеленій сукні з білими баса нами.
Бурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Отправлять должность бургомистра.
Відвинутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.
Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріма́тися, -ма́юся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. А здрімавшись, — заснув кріпко.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). У нас справа швидка: з креса та в груди.
На́зимок, -мка, м. = назімок.
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Чого бик навик, того й реве. На синьому морі лютий змій реве. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Ревнув, мов у маточину, — як бугай. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Реви, завірюхо, засип його снігом! 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве.
