Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валькувати

Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАТИ"
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Шейк., Ум. білогруденький.
Блаженний, -а, -е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.
Вуглярня, -ні, ж. = вуглярка 2.
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Гнеть нар. = гнет. А ту гнеть потопа буде. Гн. І. 31.
Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
Заслу́женька, -ки, ж. Ум. отъ заслуга.
Настановлятися, -вля́юся, -єшся, сов. в. настанови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. = наставлятися 1 и 2.
Поодужувати, -жуємо, -єте, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Ті люде поодужували. Грин. II. 97.
Ростепірчувати, -чую, -єш, сов. в. ростепірчити, -чу, -чиш, гл. 1) Растопыривать, растопырить. Ростепірчила пальці та й показує. Новомоск. 2) Растормошить. Трошки ростепірчила я вузлик і бачила, що там гроші. Новомоск. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.