Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валькувати

Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКУВАТИ"
Буркотун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун. 2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Ном. № 390. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность. Г. Барв. 415.
Дебеля́ка, -ки, об. Дебелый, плотный, толстый.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать. Кв.
Затіни́ти Cм. затіняти.
Мрі́йниця, -ці, ж. Мечтательница. Желех.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Перебити, -ся. Cм. перебивати, -ся.
Принц, -ца, м. Принцъ. Драг. 264. На тім весілю принци з єнчих землев били. Драг. 265.
Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.