Басарабець, -бця, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти».
Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була.
Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Двори́ченько, -ка, м. = Дворяченько. Ум. отъ дворяк. Ой поїхав двориченько на полювання, пустив кониченька на попасання.... Став двориченько, та став на поміст, приїжджає до дворика, від милої вість.
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Зоружив чобота.
Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими.
Кутя, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Кутя на покуті, узварі, на базарь. кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Нака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. накаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Налѣзать, налѣзть, нападать, напасть, придираться, придраться. Він на мене накасується та й накасується. Вже я й мовчу, нічого йому не кажу, а він усе накасується на мене, — так я і вдарив його. Та чого ти накасаєшся на мене? Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю». Накасавсь, як голий на улицю.
Повід, -вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Ум. повідець.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
