Гарманка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять.
Дри́мба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Танцовать, подплясывать. Найду собі цимбали, щоб ніженьки дримбали.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Мо́ва, -ви, ж. 1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш». 2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Таке личко, така й мова, тілько не татя чорноброва. Мова мовиться, а хліб їсться. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Не про те мова мовиться. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. без мови. Молча, безмолвно. мо́ву найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Випив чарку й мова найшлася. мо́ву перебити. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб'ю: а ви ж коли бачили його? на мо́ві бути з ким. Бесѣдовать, разговаривать. не до мови бути кому. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Ум. мовна, мо́вонька, мовочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя.
Мокля́к, -ка, м. 1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок. 2) Болотистое мѣсто. 3) Трухлый предметъ. 4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне.
Натуркотати, -кочу, -чеш, гл. = натуркати.
Нездольний, -а, -е. Неспособный, слабый, безсильный что-либо сдѣлать.
Незичливість, -вости, ж. Недоброжелательство.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Озолачивать, озолотить.
2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина.
Срібнити, -бню́, -ниш, гл. Серебрить.
