Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

венґирь

Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕНҐИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕНҐИРЬ"
Визолотити Cм. визолочувати.
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Ґо́нот, -ту, м. = Ґонт. Вх. Лем. 407.
Нирок, -рка, м. Ныряніе. нирка дати. Нырнуть.
Плюгавий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424., Ум. плюгавенький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Удовш, удо́вшки, нар. = удовж, удовжки. Ум. удо́вшечки. Харьк. у.
Утіснити Cм. утісняти.
Хлібодарник, -ка, м. = хлібодар. Сагайдашний, наш батько, хлібодарник і гетьман. К. ПС. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕНҐИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.