Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виймати

Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл. 1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Макс. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Ном. № 4637. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Макс. 2) Исключать, исключить, изъять. 3) — зуби. Рвать зубы. 4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЙМАТИ"
Виліт, -ту, м. 1) Вылетъ. 2) Отлетъ. Соколонько та на вилеті, козаченько та на виїзді. Мет. 179.
Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Чуб. VI. 219. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Левиц. І. 341. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий. К. МБ. XII. 269.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
Півничок, -чка, м. Ум. отъ півень.
Просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили. Черк. у.
Рунтати, -таю, -єш, гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали. Верхнеднѣпр. у.
Седно, -на, с. 1) Задница. Трахвив го в седно. Ном. № 1782. 2) = садно.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Шпадер, -дру, м. Лучина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.