Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вийматися

Вийматися, -маюся, -єшся, сов. в. вийнятися, и винятися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця. 2) Находиться, найтися, оказаться, случиться. Тільки одна птиця винялась, що добила усіх звірів. ЗОЮР. II 31. Такі пішли дощі, що й дня не винялось погожого. 3) Всходить, взойти (о солнцѣ). Було, скоро сонечко вийметься, лікарь і котить у-двуконь. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЙМАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЙМАТИСЯ"
Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. АД. І. 117. Наступає горда. Лукаш. 123.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Долеті́ти Cм. долітати.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60).
Спрягнути, -гну́, -не́ш, гл. Выпрыгнуть, выпрыснуть. Спрягнув як з лука. Чуб. 1. 303.
Тетервак, -ка, м. Тетеревъ, Tetrao tetrix. Ум. тетервачо́к. Чуб. II. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЙМАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.