Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виїзджати

Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Мет. 177. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться. Ном. № 11375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЇЗДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЇЗДЖАТИ"
Бжів, -ва, м. = чміль. Вх. Пч. І. 5.
Відкупити, -ся. Cм. відкупляти, -ся.
За́спіль нар. Сплошь, подрядъ. Мнж. 180.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Подвірній, -я, -є. Дворовый, домашній. Повела їх у хату, де стояло молоко, здорові кошики з яйцями всякої подвірньої птиці. Левиц. І. 483.
Провалити, -ся. Cм. провалювати, -ся.  
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Храмовий, -а, -е. Храмовой. Храмовий празник. Стор. II. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЇЗДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.