Бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. Лихі бунтівники, перевертні щоденні.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. 2) — свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Мушу доконати свого. 3) — свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала.
Заби́ти, -ся. Cм. забивати, -ся.
Зава́тра, -ри, ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полони́нах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. 188.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Креплики, -ків, м. мн. Пирожки съ капустой, сливами или рыбой.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось.
Честь, -ти, ж. Честь. Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я. я б і сказав тобі, та честь на собі́ кладу. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ.
