Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Відкараскатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його.
Запітні́лий, -а, -е. Вспотѣвшій.
Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. Три голови мав сей пес мурий. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків.
На́глядці нар. Не выпуская изъ виду. Сей наглядці ходив за батюшкою.
Опад, -ду, м. = ожелест.
Пострянути, -немо, -нете, гл. Застрянуть, увязнуть (о многихъ). Тут, брате, коні не потягнуть нехай там будуть хоч які..., — де-де, а тут вони пострягнуть.
Стан, -ну, м.
1) Состояніе, положеніе. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Вона має перейти до стану жіночого.
2) Сословіе, званіе. Козацького стану люде.
3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Білолиця, кароока і станом висока.
4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава....
5) Сшитая половина плахти.
6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали.
7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан.
8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть.
9) — колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги.
10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала.
Чутний, -а, -е. 1) Слышный. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше.
2) Чуткій. Чутний я на ніс.
