Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить.
Обіськати Cм. обськавати.
Пайдити, -дить, гл. безл. Везти, удаваться. Такому господареві пайдитиме у господарстві. Жому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш.
Папуша, -ші, ж.
1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу.
2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Ум. лапушка.
Перелазок, -зка, м. Ум. отъ перелаз.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите.
2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила.
3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив?
4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить!
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула.
2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі.
