Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Будь високий як верба, а багатий як земля. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. вербу носити почав. Запилъ.
2) — дика = дереза. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Зачха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Зачихать.
Неврод, -ду, м. Неурожай. Вдарив неврод рік по року.
Осягати, -га́ю, -єш, сов. в. осягти, -гну, -неш, гл.
1) Достигать, достигнуть, достичь.
2) Занимать, занять, овладѣвать, овладѣть. Осягати під левади вольні займанищини. В полках осягли козаки й позаймали землі під сотні.
Плякунча, -чати, с. Ягненокъ, не питающійся молокомъ матери.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Попересень, -сня, м. Поперечный ремешекъ у хомута въ шлеѣ. Він спитав, скільки попереснів у моєму хомуті, да й полічив.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд.
Прохажка, -ки, ж. = прохідка.
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
