Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербиченька

Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧЕНЬКА"
Винюхати Cм. винюхувати.
Глитання, -ня, с. Глотаніе.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача. Ном. № 12471.
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Псиний, -а, -е. = песький. Брешеш, псине мнясо! Мнж. 20.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.
Утихомирити, -ся. Cм. утихомирювати, -ся.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву. Шевч. 355.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИЧЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.