Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербиченька

Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБИЧЕНЬКА"
Баюристий, -а, -е. О дорогѣ: обильный лужами, грязный. Баюриста дорога.
Вимести Cм. вимітати.
Голендерський, -а, -е. Голландскій.
Дзя́вкало, -ла, с. Постоянно лающій щенокъ.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Поселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Котл. Ен. Поселились у його під піччю злидні. Чуб. II. 393.
Проквилити Cм. проквиляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБИЧЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.