Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербняк

Вербняк, -ка, м. = вербник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБНЯК"
Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! Мет. 206. У кукурузы волосообразныя кисти сверху.
Гандри бити. = Байдики бити. Желех.
Зага́кливець, -вця, м. Заика. Вх. Лем. 414.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405. Kolb. І. 67. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Н. п. Ум. зано́зик. Аф. Ув. занозя́ка. Аф.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Окинути Cм. окидати.
Перетремтіти, -мчу, -тиш, гл. Передрожать.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.  
Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Рудч. Ск. І. 25. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.