Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербування

Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАННЯ"
Веретенце, веретінце, -ця, с. 1) Ум. отъ веретено. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.
Єге́рь, -ря, м. Стоянъ въ постройкѣ. МУЕ. І. 86. (Черниг.). Cм. стоян.  
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна. Черк. у.
Мали́шко, -ка, м. Малютка. Левч. 68.
Маляри́ха, -хи, ж. = малярка 2.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям. Мнж. 151.
Платіжний, -а, -е. Платежный, подлежащій окладу. У мене шість душ платіжних. Лебед. у.
Поважно нар. 1) Почтенно. 2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Шевч. 233. Промовила Зося поважно. Левиц. І. 433.
Сокотуха, -хи, ж. 1) Эпитетъ курицы. 2) Трещетка, болтунья.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.