Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербунковий

Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУНКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУНКОВИЙ"
Веві́рка, вевю́рка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ. Херс.
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Ном. № 12026.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890.
Кошовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ кошу. 2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602.
Невважно нар. Невнимательно.
Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там. Гліб.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Ціліський, -а, -е. = цілісінький. Ціліський вік лиш горювали. Млак. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБУНКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.