Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербунковий

Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУНКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУНКОВИЙ"
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава. Левч. Желех.
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Угор. Віл мерендже. Вх. Зн. 35.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Пославити, -влю, -виш, гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити. МВ. (О. 1862. І. 104).
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Цьонтати, -таю, -єш, гл. Пѣть: цьон, цьон. (Cм.). Вх. Лем. 481. Cм. цінькати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБУНКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.