Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верг

Верг, -гу, м. Слой. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГ"
Ґузелець, -льця, м. = Ґалиця, Pelias berus. Вх. Лем. 408.
Жвя́кати, -каю, -єш, гл. = жвакати.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Любу́ня, -ні, ж. ласк. отъ любка. Хаюню, любуню, чи любиш ти мене? Pauli.
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать. Канев. у.
Чварснути, -ну, -неш, гл. Сказать на непонятномъ языкѣ. Жандарь чварснув до нього щось по німецькії. Федьк. Пов. 70. Чварснув по жидівськії. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.