Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верев'яний

Верев'яний, -а, -е. Веревочный. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕВ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕВ'ЯНИЙ"
Батенько, -ка
Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Знегіддя, -дя, с. Невзгоды, тяжелое время. Тяжко, тяжко мені з дому тебе одправляти, а ще тяжче біля себе в знегідді держати. Макс. (1849). 7.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Перепалити, -ся. Cм. перепалювати, -ся.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕВ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.