Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне.
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. 2) Пагуба.
Зміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде.
Машталі́рський, -а, -е. Конюшенный.
Накомпонува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Насочинять.
Однословно нар. Согласно.
Позсипати, -па́ю, -єш, гл. Ссыпать (во множествѣ). В мішечки позсипай (горох).
Склеп, -пу, м.
1) Сводъ.
2) Склепы. Ой казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молодую Бондарівну гарно поховати.
3) Подвалъ, подземелье; погребъ. Від смерти і в склепу не замуруєшся. Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги. Чого вони ждуть?
4) Магазинъ, лавка. Ум. склепик.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Ханька, -ки, ж. 1) Родъ небольшой тыквы. 2) ханьки м'яти. Ничего не дѣлать. Йому б тільки на лавці ханьки м'яти. Ханьки мнеш, бо діла нема. 3) роспустити ханьки. Разговориться, розболтаться (грубо). Як распустить свої ханьки, так і за день не переслухаєш.
