Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергатися

Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Шух. І. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГАТИСЯ"
Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Шевч. 532. Насилу доволік шкуру до криниці. Рудч. Ск. ІІ. 189.
Долу́зати, -ваю, -єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння. Васильк. у.
Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись. Мет. 459.
Перетанцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться отъ танцевъ. А ти чого так засапалась? — «Та перетанцювалась собі на лито», — каже Олена. Кв.
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки. Грин. III. 183.  
Помарніти, -ні́ю, -єш, гл. Увянуть, похудѣть, зачахнуть, подурнѣть. Боже небо голубеє і те помарніло. Шевч. 404.
Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Стройка, -ки, ж. Постройка. Зміев. у.
Тихшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тише, утихать. Якось тихшала все, ніби сумирялась. МВ. ІІ. 51.
Топнути, -ну, -неш, гл. Тонуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.