Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергатися

Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Шух. І. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГАТИСЯ"
Безбородий, -а, -е. Безбородый.
Грудкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ куску, комку; въ кусочкахъ. Одважте мені на квіток сахарю грудкового. Васильк. у.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Люле́шний, -а, -е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ люльки. Харьк.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Порозіходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (во множествѣ).
Стрілити Cм. стріляти.
Тетеручка, тетерю́чка, -ки, ж. Самка тетерева. Н. Вол. у.
Угибати, -баю, -єш, гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.
Шкорух, -ха, м. Рябина. Шух. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.