Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергатися

Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Шух. І. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГАТИСЯ"
Білок, -лка, м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. білочок.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух. К. Дз. 225.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Мучи́телька, -ки, ж. Мучительница. Желех.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поприсипати, -па́ю, -єш, гл. Присыпать (во множествѣ).
Проречисто нар. Краснорѣчиво. Проречисто казала далі й далі. Г. Барв. 429.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.