Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Безчережний, -а, -е. Не очередной, не соблюдающій очереди. Стій ти, безчережна!
Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички.
За́кладка, -ки, ж. 1) Отрѣзокъ отъ другого колеса, надѣваемый на ось, если колесо коротко въ рукавѣ. 2) Складка. 3) Закладка (въ книгѣ). Ум. за́кладочка.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає.
Плавок, -вка, м.
1) Ум. отъ плав.
2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх.
Розжартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшутиться, много шутить, разыграться. Як розжартуються (на вечорницях), то як кому, то й мички попалять.
Роспинатель, -ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Роспинателям народним, грядущим тиранам.
Швай меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напилася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати.
