Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередити

Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИТИ"
Верев'яний, -а, -е. Веревочный. Слов. Д. Эварн.
Гото́во нар. Готово. Шевч. 441.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Жеребе́ць, -бця́, м. Жеребець. Ірже паче жеребець на стані. Ном. № 8843. Ум. жере́бчик.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890.
Напліндрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Награбить. Золото, що ми напліндрували. К. Бай. 91.
Русин, -на, м. Русинъ, малороссъ. О. 1861. І. 264. Посунься, ляше, пай русин сяде. Ном. № 878.
Студінь, -ні, ж. Стужа. МУЕ. ІІІ. 54. А то студінь така, Господи! Федьк.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани. Шейк.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.